Чим займається реабілітолог?

Чим займається реабілітолог?

Професія реабілітолог.

Ми часто на вулиці бачимо слабких людей, яким потрібна допомога в підйомі сходами, при процесі садження на стілець, а іноді й просто при ходьбі. Невільно постають запитання «Як я можу допомогти? А чи можу я допомогти? У більшості випадків такі люди пережили якийсь хворобливий стан, що й спричинило розвиток подібних наслідків. Хвороб, які можуть зробити інвалідом – безумовно багато, а які з цим справляються – ще більше. Так ми часто можемо помітити людей, які пережили інсульт, і тепер пересуваються на кріслі-каталці, людей, які через операцію з приводу раку горла – позбавлені голосу, людей, які одного разу пережили гнійний отит – і залишилися глухими. Ми часто чуємо фразу, що після лікування таким пацієнтом потрібне відновлення та реабілітація. Але що має на увазі ця реабілітація? Як вона проводиться? І головне, хто займається подібним процесом? Про це, і не лише – у цій статті.

Отже, що означає слово реабілітація? З латині це слово перекладається як відновлення, або повторне становлення на ноги. Дане слово було введено Гіппократом, і мало на увазі як догляд за хворими, так і допомога їм у постболісному періоді. Однак до дев'ятнадцятого століття чітких догм та аксіом реабілітації не було сформовано. Послужили створення реабілітації, як науки, лікарі. Найцікавіше що як у ролі авторів, так і у формі пацієнтів. Ні для кого не секрет, що лікарі вісімнадцятого-дев'ятнадцятого, а за деякими даними і двадцятого, любили зловживати забороненими речовинами, такими як кокаїн, морфій, опіум, героїн та інші. Зараз ці препарати вважаються забороненими до використання в багатьох країнах, і незаконними для збуту, проте тоді вони активно використовувалися для аналгезії, анестезії та інших цілей, у погоні за полегшенням операцій, агоніальних станів хворих та інших цілей. У збірнику оповідань М.А. Булгакова «Морфій» чітко простежується тема наркоманії лікарів, та їх захоплення забороненими речовинами у ті часи. Для них насамперед і почали організовувати перші центри реабілітації у столичних лікарнях. Земські лікарі їхали на так звану «Реабілітацію». Тоді за допомогою психотерапевтичних та медикаментозних методів лікарів, які піддалися спокусі, виліковували від наркозалежності, проте не завжди успішно. Пізніше люди зрозуміли, що реабілітація потрібна не лише наркоманам, а й звичайним хворим. Особливо гостро почало стояти питання у п'ятдесятих роках попереднього століття, оскільки світ уже пережив війни, безліч пандемій, не менше звичайних хвороб, які вимагали постлікувальних реабілітацій. Тоді й було створено окремий напрям медицини, який займався корекцією принесених хворобою, травмою або іншим чинником дефектів, з метою поліпшення загального стану потерпілого, а також повного його лікування. Особливе місце реабілітація займає у хворобах неврологічного профілю, у спортивній медицині, а також у пульмонології, що, безперечно, робить її незамінною в наш час.

Чим займається лікар-реабілітолог?

Головним завданням лікарів даної професії ставати «постановка людей на ноги» після того, як вони перенесли фізіологічно тяжкий стан. Їхня мета – досягти максимально можливого гомеостазу організму за допомогою певних маніпуляцій. У своїй практиці лікарі цієї професії використовують такі методи реабілітації:

• Діагностика, включаючи рентген, різноманітні аналізи, а також специфічні методи для відстеження динаміки одужання;

• Різні методики профілактичних та відновлюючих гімнастик;

• медикаментозну терапію;

• Вітамінотерапію;

• Масажі профілактичного, лікувального, розслаблюючого характеру;

• Методики мануальної терапії;

• методики, що розігрівають, відновлюють кровотік;

• Терапія електричним шоком;

• Інші види реабілітації.

Важливим аспектом реабілітації є також детальне вивчення анамнезу хворого, а також перебіг хвороби під час терапії. Враховуватися повинні всілякі ускладнення, фактори ризику розвитку рецидиву хвороби, а також виключення зовнішніх факторів, що впливають на реабілітацію.

Як стати лікарем цієї спеціальності?

Щоб стати лікарем-реабілітологом для початку потрібно вступити та відучитися у медичному ВНЗ протягом шести років. На його завершення відкриється можливість вступу до інтернатури за спеціальністю «Реабілітація», яка триватиме до двох років. Також можливе надходження до резидентури за вузьким профілем реабілітації тих чи інших патологічних станів (неврологічна реабілітація, кардіореабілітація, пульмонологічна реабілітація, спортивна медицина та реабілітація тощо). Дана резидентура триває від року до двох, після чого лікар може розпочати виконання посадових обов'язків.

Що ми можемо сказати про лікарів цієї професії?

  По суті кожен лікар – по-своєму реабілітолог, тому що відповідальність за пацієнта лежить на плечах лікаря. Лікарі цього профілю – це безумовно люди, які допомагають адаптуватися хворому до нових умов життя. Іноді вони проходять пліч-о-пліч дуже довгий шлях, і не рідко продовжують підтримувати спілкування. Висновок простий – лікар-реабілітолог, як кожен лікар допомагає людям. Бережіть рідних та близьких, і якщо раптом вам знадобиться «поставити» когось на ноги, або самим підвестися – ви вже знаєте, до кого звернеться. Будьте здорові!