Як медицина відбивається у мистецтві?

 

Багато людей всерйоз захоплені мистецтвом. Воно за своїм формулюванням має на увазі своєрідну сублімацію емоцій в якесь ремесло, або ж навичка. Таким чином ми бачимо чудові картини, що зачаровує музику, кіно, фотографію, танці, театр, літературу та багато інших його проявів.

Звідки воно почало братися?

Це досить цікаве питання. Досі точаться суперечки, що можна вважати мистецтвом: перші постановки Гомера, або ж таки давні танці людей палеоліту? Здебільшого всі сходяться на другому варіанті. Була придумана ритмічна музика, «самопальні» інструменти та довільні рухи, які лягали на цю музику. Все це мало ритуальний підтекст, тому що люди намагалися ублажити подібними діями духів, і попросити їх про родючість земель.

Цікавий факт: такі танці виконували навіть за виконання медичних обрядів. Що найцікавіше, з давніх манускриптів дізнаються інформацію, що вони справді допомагали!

Проте чи можна назвати медицину частиною мистецтва?

Можна і навіть треба!

Медицина справила неймовірний вплив на живопис і художні прикладні види мистецтва в цілому. Важливими для епохи мистецтва у медицині стали діячі епохи відродження. Вінчі, Мікеланджело, Донателло, Рафаель – унікальні художники, які вивчили пропорції тіла людини, а також створили його правильні форми для майбутніх поколінь художників.

Але найбільший внесок у розвиток мистецтва в медицині зробив Да Вінчі. Його малюнки – прикладаються у всі анатомічні посібники для студентів. Крім того, він дружив з безліччю лікарів, і навіть читав лекції з анатомії у ВНЗ того часу.

А що далі? 

Далі медицина так би й існувала лише в живописі. Однак народу були потрібні нові звершення, і другим важливим для медицини як мистецтва напрямом стала література.

Пов'язано це було з тим, що багато лікарів просто йшли в писемність, забуваючи про своє основне ремесло. У творах Белла, Шиллера, Конана Дойла, Чехова, Булгакова, Аксьонова та інших їхніх колег по цеху – чітко простежується медична скрупульозність, яка характерна лише для лікарів.

Особливо російських письменників виходило дуже складно писати про лікарів. На окреме місце в цьому списку заслуговують булгаковські «записки юного лікаря» та «морфій». Дані твори є автобіографічними для уродженця міста Києва, і дуже рідко можна зустріти людину з медичних кіл, яка пропустила ці твори повз себе.

Підсумуємо:

Медицина – це насамперед філософія про життя та смерть. А кожен філософський напрямок - неодмінно знайде свій відгук у мистецтві. Подібним чином можна сказати, що медицина є невід'ємною частиною мистецтва і навпаки.

А як ще ви хотіли б побачити медицину? Обов'язково пишіть про це у коментарях!

Будьте здорові!